Наукове обґрунтування сучасної системи контролю якості медичної допомоги у військовому госпіталі

Наукове обґрунтування сучасної системи контролю якості медичної допомоги у військовому госпіталі

Мета. Удосконалення системи контролю якості медичної допомоги у закладі охорони здоров’я Збройних Сил (ЗС) України.

Матеріали дослідження: дані звітів за ЗС України за формою 2/Мед та 3/Мед, а також спеціально розроблені анкети для опитування медичного персоналу та пацієнтів військових госпіталів (ВГ).

Методи: системного аналізу, статистичний, соціологічний, економічний, експертних оцінок.

Результати. Основними напрямками безперервного удосконалення лікувально­діагностичного процесу у ВГ в цілому і в його підрозділах зокрема є створення сучасної системи контролю якості медичної допомоги (ЯМД) на основі стандартизації та вимірювання основних показників якості.

За результатами експертного опитування фахівців військово­медичної служби, основними причинами недосконалості лікувально­профілактичного забезпечення в ЗС України в аспекті ЯМД є багаторівневе жорстко централізоване управління лікувально­профілактичним забезпеченням; недосконалість нормативно­правової бази та відсутність функціональних структур в органах управління медичною службою ЗС України, що опікувалися б питаннями ЯМД; невизначеність завдань та функцій системи ЯМД на всіх рівнях.

Результати аналізу організації лікувально­діагностичного процесу у 409 ВГ дозволили розробити та впровадити наступні складові системи контролю ЯМД:

1. Організація роботи на основі стандартизації клінічних та діагностичних відділень, постійне вдосконалення стандартів і протоколів.

2. Етапна освіта співробітників госпіталю з питань ЯМД і залучення співробітників ВГ до управління якістю, у тому числі через участь максимального числа лікарів до роботи в ролі лікарів­експертів при проведенні відомчої експертизи.

3. Проведення оцінки якості роботи відділень за сукупністю показників, що відображають медичну, економічну і соціальну результативність, з подальшим складанням рейтингу відділень і застосуванням системи матеріального стимулювання для відділень за досягнуті результати.

4. Планування на довгостроковий період кадрової політики. Удосконалення системи мотивації через наступні механізми: можливість підвищення кваліфікації та можливість кар’єрного росту, поліпшення умов праці.

5. Активне залучення економічної служби до участі у підвищенні економічної ефективності роботи госпіталю, до розробки дієвих механізмів матеріальної мотивації співробітників і зацікавленості в кінцевих результатах своєї праці.

6. Заміна лікарів­військовослужбовців лікарським цивільним персоналом, що, на наш погляд, дозволило б залучити у ВГ додаткові кадри, у першу чергу молодих лікарів, стимулювати лікарів із числа цивільного персоналу до наукової роботи, підвищенню професіоналізму через можливість кар’єрного росту.

7. Для підвищення економічності роботи закладу охорони здоров’я ЗС України і залучення до такої роботи пацієнта необхідна, на наш погляд, розробка на законодавчому рівні механізмів такої участі. Пацієнти з числа цивільного контингенту, на наш погляд, повинні частково оплачувати медичну допомогу. Виняток повинна становити вся невідкладна допомога, медична допомога при соціально значимих захворюваннях. В іншому випадку при оплаті медичної допомоги з бюджету та інших колективних джерел пацієнт завжди буде зацікавлений отримати максимум, і при відсутності такої часткової оплати завжди буде відбуватися нерівномірний і часто несправедливий розподіл обмежених бюджетних коштів через суб’єктивізм того чи іншого лікаря.

У системі забезпечення ЯМД нами розроблені стандартні алгоритми контролю ЯМД за основними напрямками виявлених дефектів. Для 409 ВГ такими напрямками є: 1) внутрішньолікарняні інфекції; 2) випадки розбіжності клінічного і патологоанатомічного діагнозів; 3) випадки додобової летальності; 4) випадки операційної летальності та ускладнень; 5) дефекти оформлення документації.

Наводимо приклад такого алгоритму контролю випадків післяопераційної летальності (рис. 1).

Висновки. Впровадження сучасної системи контролю якості медичної допомоги у 409 ВГ (м. Житомир) дозволило отримати стабільну частку «задоволених» пацієнтів — 90,1 %; знизити кількість необґрунтованих госпіталізацій та середні терміни лікування пацієнтів з 10,54 до 9,76 ліжко­дня.


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/35574”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя